- розкошолюбство
- —————————————————————————————розкошолю́бствоіменник середнього родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкошолюбство — а, с. Пристрасть, любов до розкоші, розкішного життя … Український тлумачний словник
розкіш — I (життєва вигода, пов язана з багатством; розкішне життя); пишнота, пиха (надмірність у багатстві, оздобах, прикрасах, вигодах тощо); розкошування, розкошолюбство (розкішне життя) II ▶ див. багатство 3), щастя I … Словник синонімів української мови